☰
Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят, що відзначає народження Ісуса Христа. Точна дата його народження в Біблії не вказана, але з IV століття (згідно з рішенням Ефеського собору 431 року) християни святкують його 25 грудня. Однак в Україні сьогодні існують дві дати святкування: 25 грудня та 7 січня. Це не різні свята, а одна й та сама дата — 25 грудня — але за різними календарями.
Чому виникає різниця в датах?
Різниця пов’язана з двома календарями:
- Юліанський календар (старий стиль), введений Юлієм Цезарем у 45 році до н.е. Він має похибку: рік довший за астрономічний на близько 11 хвилин, що накопичує один день кожні 128 років.
- Григоріанський календар (новий стиль), введений Папою Григорієм XIII у 1582 році. Він точніший і усуває цю похибку (зайвий день додається лише раз на 3300 років).
Сьогодні різниця між календарями становить 13 днів: 25 грудня за юліанським календарем відповідає 7 січня за григоріанським. У XXI столітті це так, але після 2100 року різниця зросте до 14 днів.
Насправді всі християни святкують Різдво 25 грудня, але за різними календарями. Поділ на «католицьке» (25 грудня) та «православне» (7 січня) — помилковий: багато православних церков (наприклад, Грецька, Румунська, Болгарська) святкують 25 грудня за новоюліанським або григоріанським календарем.
Історичний контекст в Україні
- До 1918 року Україна (як частина Російської імперії) використовувала юліанський календар у повсякденному житті, тому Різдво святкували 25 грудня (за тодішнім юліанським).
- У 1918 році Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський календар для цивільного вжитку, але церкви залишилися на юліанському. Таким чином, церковне Різдво «змістилося» на 7 січня.
- Радянська влада також запровадила григоріанський календар, але православна церква зберегла юліанський, частково через опір «католицькому» впливу.
- У XX столітті більшість православних церков світу перейшли на новоюліанський календар (удосконалений юліанський, що збігається з григоріанським до 2800 року). Його прийняли 1923 року на Константинопольському соборі.
В Україні до 2023 року ПЦУ та УГКЦ використовували юліанський, тому святкували 7 січня. УПЦ (Московського патріархату) продовжує це робити.
Перехід на 25 грудня: що сталося у 2023 році?
З 1 вересня 2023 року:
- Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар.
- Різдво тепер офіційно 25 грудня (як і більшість нерухомих свят: Покрова — 1 жовтня, Миколая — 6 грудня тощо).
- Великдень та пов’язані свята лишилися за старою пасхалією (юліанською).
Причини переходу:
- Астрономічна точність (юліанський відстає, свята поступово зміщуються).
- Єдність з більшістю християнського світу.
- Деколонізація: відхід від «російської традиції» (юліанський зберігають Російська, Сербська, Грузинська церкви), особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року.
Держава підтримала: 2017 року 25 грудня стало вихідним, а 2023 року Верховна Рада скасувала вихідний 7 січня.
УПЦ (Московського патріархату) продовжує святкувати 7 січня за юліанським календарем.
Як правильно святкувати?
З богословської точки зору — немає «правильної» чи «неправильної» дати. Головне — суть свята: народження Христа. Церковні книги вказують саме 25 грудня. Перехід ПЦУ та УГКЦ — це повернення до астрономічно точного обчислення, без зміни догматів чи традицій (кутя, колядки, вертеп лишаються).
Багато експертів (включно з предстоятелем ПЦУ Епіфанієм) вважають 25 грудня точнішим, бо юліанський календар поступово «віддаляє» свята від реальних астрономічних подій (наприклад, рівнодення).
Що кажуть українці? Громадська думка
Опитування показують швидкі зміни:
- До 2022 року більшість (близько 70%) святкували лише 7 січня.
- 2022–2023: підтримка 25 грудня зросла з 26% до 44–60%.
- Грудень 2023: понад 60% планували святкувати 25 грудня (деякі — двічі).
- 2024: понад 50% святкували 25 грудня, особливо на Заході (до 93% греко-католиків).
- Багато українців (особливо молодь і жителі Центру/Заходу) підтримують перехід як крок до європейської інтеграції та відмови від радянсько-російських впливів.
- Частина (особливо старше покоління на Сході) зберігає традицію 7 січня через звичку чи сімейні обряди.
- Деякі святкують двічі або не святкують взагалі (через війну настрій стриманий).
Сьогодні в Україні толерантність: можна святкувати як зручно. ПЦУ та УГКЦ дозволяють парафіям, які не готові, тимчасово лишатися на старому стилі.
Різдво — свято єдності та надії. Незалежно від дати, українці зберігають багаті традиції: Святвечір з 12 стравами, колядування, вертепи. У час війни воно набуває особливого значення — символу світла в темряві.
Христос народився! Славімо Його! 🎄
Привет, меня зовут Богдан и я пишу статьи не только на трендовые и обсуждаемые темы. Надеюсь вам понравилась моя статья, буду благодарен за лайк или даже дизлайк
